Не нашли нужный чертёж? Тогда просто закажите его у нас!
Актуальність теми дослідження. Співробітництво з Турецькою Республікою має особливе значення для самоствердження України на регіональному і глобальному рівнях. Обидві держави є взаємодоповнюючими сторонами транспортно-комунікаційного коридору, який зв’язує Європу з Азією в єдину магістральну систему. Саме тому українсько-турецькі відносини співробітництва висуваються на першорядні позиції. Перспективи і наслідки такої взаємодії настільки важливі, що роблять Україну бажаним політичним і економічним партнером для будь-якої держави - учасника міжнародного співтовариства.
39 6

Українсько-турецькі відносини на сучасному етапі - диплом по мировой экономике

550.00 RUB

715.00 RUB

Актуальність теми дослідження. Співробітництво з Турецькою Республікою має особливе значення для самоствердження України на регіональному і глобальному рівнях. Обидві держави є взаємодоповнюючими сторонами транспортно-комунікаційного коридору, який зв’язує Європу з Азією в єдину магістральну систему. Саме тому українсько-турецькі відносини співробітництва висуваються на першорядні позиції. Перспективи і наслідки такої взаємодії настільки важливі, що роблять Україну бажаним політичним і економічним партнером для будь-якої держави - учасника міжнародного співтовариства.

Если у вас есть промокод, то воспользуйтесь им.
На указанный E-mail будет отправлен архив с работой.

Работа будет доступна для скачивания после оплаты. Произвести оплату можно картами VISA и MasterCard.

Крім того, національні інтереси України і Туреччини суттєво співпадають у формуванні оптимального балансу сил у новій геополітичній ситуації, що склалася в регіоні після розпаду СРСР. Туреччина - ключова держава для України у розвиткові взаємин із країнами Східного Середземномор’я та Близького Сходу. Зустрічний рух України і Туреччини зумовлений також комплементарністю їхніх економік, співпрацею у форматі Організації чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС).

Головними стратегічними інтересами України в Чорноморському регіоні є диверсифікація джерел енергопостачання за рахунок ресурсів Каспію, вихід на великі ринки країн регіону через розбудову зручних та безпечних трансрегіональних транспортних комунікацій. Водночас Київ зацікавлений в усуненні загроз власній безпеці зі Сходу, особливо з конфліктних районів (нелегальна міграція, міжнародний криміналітет, наркобізнес та ін.), шляхом створення спільних регіональних механізмів. Турецька Республіка в цьому разі є одним із найперспективніших партнером України.

Співробітництво з Туреччиною задля підтримання безпеки в Чорноморському регіоні суттєво допоможе Україні реалізувати власні потенційні природні можливості в розвиткові економічних зв’язків Заходу зі Сходом. Київ має серйозний шанс відіграти помітну роль на пострадянському просторі в організації нової системи безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні, створенні сучасних моделей міждержавного партнерства.

Мета бакалаврської роботи полягає у з’ясуванні причин, факторів і особливостей процесу становлення партнерських відносин між Україною й Турецькою Республікою.

Зазначена мета дослідження передбачає вирішення наступних завдань:

    з’ясувати концептуально-теоретичні засади дослідження;

    розкрити становлення партнерських відносин між Україною і Туреччиною та розвиток політичного діалогу;

    проаналізувати військове партнерство України та Туреччини як складову регіональної безпеки;

    визначити проблемні питання українсько-турецьких відносин і безпеки Чорноморського регіону;

    дослідити участь України та Туреччини в міжнародних організаціях  як обєднавчого фактору двосторонніх зв’язків; 

    охарактеризувати українсько-турецькі відносини з 1990 р. до сьогодення;

    зазначити роль і місце України в зовнішньополітичних концепціях Туреччини;

    з’ясувати українсько-турецьку економічну співпрацю, а саме: інвестиційну політику України та Туреччини та стратегію розвитку українсько-турецьких відносин у контексті пріоритетних завдань української держави.

Об’єктом дослідження є українсько-турецькі відносини в умовах становлення постбіполярної системи міжнародних відносин.

Предметом дослідження є українсько-турецьке співробітництво у розбудові системи регіональної безпеки та економічна співпраця.

Методи дослідження. Методологічною основою бакалаврської роботи є загальнонаукові принципи історизму та об’єктивності, що передбачають усебічне висвітлення і комплексний аналіз відносин між двома країнами на основі науково-критичного використання різноманітних джерел та дослідницької літератури. Це сприяє прогнозуванню подальшого розвитку українсько-турецьких відносин та дозволяє виробити певні рекомендації, що становить наукову новизну та практичну доцільность даного дослідження.

У роботі використані загальнонаукові та міждисциплінарні методи дослідження: системно-структурного, системно-функціонального та системно-ситуаційного аналізу; проблемно-хронологічний; ретроспективний. 

Наукова новизна дослідження визначається, передусім, міжнародно-політичним підходом до аналізу формування і розвитку партнерських стосунків між Україною й Туреччиною на сучасному етапі. 

Теоретичне значення роботи. Обґрунтовані в роботі наукові положення створюють підґрунтя для оптимізації подальшого дослідження партнерських відносин між Україною й Турецькою Республікою в рамках загального розроблення категорії міждержавного співробітництва. 

Практичне значення. Можна виділити такі аспекти практичного значення бакалаврської роботи:

    прикладний - у діяльності зовнішньополітичних та інших державних відомств України при розробленні практичних питань двостороннього співробітництва регіональної та глобальної безпеки; при підготовці нової концепції зовнішньої політики України, зокрема, при визначенні ефективних шляхів реалізації національних інтересів і досягнення головних зовнішньополітичних цілей України - інтеграції до ЄС і НАТО;

    теоретичний - результати дослідження можуть бути використані, зокрема, при написанні курсів лекцій - у процесі підготовки та викладання у вищих навчальних закладах курсів та спецкурсів з міжнародних відносин, проблем безпеки, регіонознавства і країнознавства, навчальних посібників з дисциплін «Міжнародні відносини та зовнішня політика», «Зовнішня політика України», «Геополітика України», «Зовнішня політика країн Азії», «Країнознавство» тощо.

Структура бакалаврської роботи відповідає характеру визначених цілей, завдань і предмета дослідження та складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел та літератури.

Перш за все слід визначити літературу, яка присвячена історії українсько-турецьких відносин, бо без з’ясування цього питання неможна оцінити зміст сьогоденних стосунків між нашими країнами. Дуже цікавою у цьому плані є стаття С. Бєляєвої «Такий невідомий відомий сусід...: Сторінки українсько-турецької історії» [15]. Загальні аспекти історичного минулого у відносинах двої країн розглянув у своїй статті «Украина и Ближний Восток» провідний вітчизняний сходознавець Ю. Скороход [54]. Певні відомості про турецько-українські відносини містить академічне видання «Історія Туреччини», автором якого є А.Ю. Кримський [38]. Аналогічне питання розкриває М. Знаменська у статті «Анкарський українсько-турецький договір» [29] тощо. 

Загальна характеристика сучасних українсько-турецьких відносин, переважно на рівні кількісних макроекономічних показників, подана в статтях вітчизняних дипломатів і керівників МЗС, що свого часу були послами в Анкарі, - І. Долгова, О. Моцика та І. Турянського, а також колишнього першого секретаря Посольства України в Турецькій Республіці В. Побережного [24; 46; 51]. З огляду на офіційний статус авторів цих публікацій, у них свідомо оминаються гострі кути й вузькі місця двосторонніх відносин, передусім щодо транзитного транспортування енергоносіїв.

Питанням налагодження та розвитку стосунків України та Туреччини на сучасному етапі присвячені праці І.О. Долгова «Не лише Чорне море єднає нас. Посольству України в Туреччині 10 років: минуле, сьогодення, майбутнє» [24], статті «Мости дружби. Україна - Туреччина» [44], «Україна - ГУУАМ - Турция: состояние и перспективы дальнейшего развития отношений» [63], О. Моцика «Чорне море єднає нас: Українсько-турецькі відносини» [46] та ін.

Аналіз історико-політичних підстав українсько-турецького партнерства та стану сучасних українсько-турецькі відносини надається у статтях В. Шишкіної [70; 71; 72]. Основні напрямки зовнішньополітичної діяльності України вісвітлюють А. Караосманоглу у допису «Для України важливо використати турецький шанс» [33] та В. Побережний у статті «Туреччина у зовнішній політиці України» [51]. 

Частина праць висвітлює ставлення Туреччини до України. Зокрема, у статті П. Варбанеця «У повітрі запахло змінами: Регіональні пріоритети зовнішньої політики Туреччини» [20] аналізується політична лінія турецького уряду стосовно нашої країни. 

Історію та сучасний стан українсько-турецьких економічних зв’язків висвітлив колектив авторів під керівництвом В. Козика в фундаментальній праці «Міжнародні економічні відносини» [35] та у монографії «Мировая экономика» за редакцією А.С. Булатова [42]. М. Нікітіна у роботі «До питання про державну політику Туреччини у зовнішньоекономічній сфері» [49] визначає, що для Туреччини еканомічні зв’язки з Україною є бажаними через певну комплементарність наших економік

Торгівельні відносини між двома країнами розкриває А.Б. Яценко у праці «Міжнародні ринки ресурсів» [44], М. Мусієнко у статті «Торгувати активно і цивілізовано» [47], М.Г. Никитина у статтях «До питання про державну політику Туреччини у зовнішньоекономічній сфері» та «Украино-турецкие экономические отношения: инвестиционный аспект» [49; 50].

Історичного й геополітичного обґрунтування південного вектора зовнішньої політики України торкалися у своїх публікаціях одеський політолог С. Василенко, який у праці «Чорноморській доктрині України» [21] підкреслив спільність інтересів України та Туреччини в цьому регіоні. Аналогічну думку висловив ветеран вітчизняної дипломатії, орієнтолог Ю. Кочубей у статті «Відповідно до «чорноморської орієнтації» [37]. Стретегічні інтереси нашої країни в Чорноморському регіоні пов’язують з проблеми національної безпеки - автори колективної монографії під керівництвом Б.О. Парахонського [59], а також відомий вітчизняний фахівець Н. Пророченко [52]. 

Найменша кількість праць торкається пітань культурних зв’язків наших країн та питань туризму. В. Кифяк у роботі «Організація туристичної діяльності в Україні» надав певні відомості стосовно обміну України та Туреччини групами туристів [34]. Цікаві відомості містять стаття «Туреччина чекає, що кількість туристів з України збільшиться на 10%» [61] та праця О. Шаптали «Рекреація і туризм: взаємозв’язки, відносини і проблеми» [69].

Культурні аспекти розкриті в монографіі за редакцією В.І. Сергейчука «Українство у світі: традиційність культури та спільнотні взаємини» [65]. 

Зауважимо, що на пострадянському просторі центром політологічних досліджень із сучасної тюркології виступає Інститут вивчення Ізраїлю і Близького Сходу Російської Академії Наук. Останніми роками він опублікував серію наукових збірників, що містять статті з аналізом окремих аспектів зовнішньополітичного курсу Турецької Республіки, та особливостей політичної системи держави, які впливають на вироблення нею міжнародного курсу [14; 16; 17].

work4.rtf
0.382 Мб

Гуманитарные науки


Реферат по психологии
95 3
550.00 RUB
715.00 RUB
Защитная реакция психики в сложных ситуациях.
Реферат по культурологии
152 2
550.00 RUB
715.00 RUB
Толерантность общественного сознания: кросскультурный а...
Кафедра экономики предприятия и менеджмента
108 6
550.00 RUB
715.00 RUB
Мой идеал менеджера: Генри Форд
Реферат по религиоведении
144 6
550.00 RUB
715.00 RUB
Мировые религии на примере брака и развода
Реферат по культурологии и религиоведению
70 4
550.00 RUB
715.00 RUB
Философско-религиозные системы Древнего Китая
Курсовая работа по дисциплине: Гражданское право
183 3
550.00 RUB
715.00 RUB
Общая характеристика и способы защиты авторских и смежн...