Скачать Методика і організація занять із дітьми, які мають враження слуху - диплом по педагогике
Не нашли нужный чертёж? Тогда просто закажите его у нас!
Сьогодні Україна знаходиться у новій соціальній реальності і, нажаль поряд з гарними здобутками держави завжди крокують проблеми різного характеру. Серед таких проблем – проблема виховання дітей, які мають відхилення в розвитку. Ці відхилення можуть бути викликані різними чинниками, серед яких втрата слуху. Щоб запобігти негативному впливу втрати слуху на подальший розвиток дитини слід вжити низку заходів, підібрати правильний шлях виховання, про що саме буде висвітлено в даній роботі.
13 4

Методика і організація занять із дітьми, які мають враження слуху - диплом по педагогике

550.00 RUB

715.00 RUB

Сьогодні Україна знаходиться у новій соціальній реальності і, нажаль поряд з гарними здобутками держави завжди крокують проблеми різного характеру. Серед таких проблем – проблема виховання дітей, які мають відхилення в розвитку. Ці відхилення можуть бути викликані різними чинниками, серед яких втрата слуху. Щоб запобігти негативному впливу втрати слуху на подальший розвиток дитини слід вжити низку заходів, підібрати правильний шлях виховання, про що саме буде висвітлено в даній роботі.

Если у вас есть промокод, то воспользуйтесь им.
На указанный E-mail будет отправлен архив с работой.

Работа будет доступна для скачивания после оплаты. Произвести оплату можно картами VISA и MasterCard.

Значення слуху в житті людини дуже велике. Мабуть, можна погодитись, що слух – один із найважливіших органів почуттів людини. Саме він допомагає людині стати такою, якою вона є. На слух лягає відповідальність у розвитку мовлення. Особливе значення набуває функціональне значення органів слуху у дитинстві. Слух, як відомо, не закінчує свого розвитку з народженням дитини, а поступово формується протягом перших років життя. Якщо трапляється так, що з тих чи інших причини (які вказано далі), слух втрачається або послаблюється, то надалі потребується вміле втручання фахівців медико-педагогічного профілю.

Оскільки в подальшому житті я вбачаю свою діяльність не тільки у вихованні здорових дітей, а й як вчитель адаптивної фізичної культури повинен вміло організовувати заняття з дітьми, які мають вади. Для цього слід вивчити характер хвороби, співпрацювати з медичними працівниками, батьками хворих, пройматись співчуттям, взаєморозумінням до дітей, розробляти комплекси введення уроку з індивідуальним підбором вправ, заходів до кожного хворого учня. І тільки після дотримання даних положень можна досягти успіху, виховати гідну людину нашого суспільства.

Отже, мета, яку я ставив перед написанням бакалаврської роботи є слідуючою: дати характеристику фізичного та психологічного стану дітей, які мають враження слуху; з’ясувати найбільш доцільні шляхи втручання педагога у розвиток хворих дітей; визначити найефективніші комплекси вправ для слабочуючих дітей, які б сприяли покращенню здоров’я.

Об’єкт дослідження – діти, які мають враження слуху; фізична реабілітація слабочуючих дітей.

Предмет дослідження – фізичний та психічних розвиток дітей, які мають враження слуху; покращення загального стану хворих дітей; заняття колекційною, навчальною і оздоровчою фізичною реабілітацією слабочуючих дітей.

Вивчення наукової літератури з адаптивної фізичної культури, фізіології, педагогіки, психології, а також медичної літератури (питань даної теми) дало можливість з’ясувати причини втрати або зниження слуху у дітей та відшукати по можливості, шляхи розв’язання поставлених задач.

Для застосування фізіологічного методу проводились дослідження з дітьми, які мають враження слуху. Для цього здійснювались антропометричні вимірювання у відповідності з методикою. З’ясувалось, що у слабочуючих дітей немає значних відхилень у здоров’ї (нормальний тиск, дихальна система функціонує добре, склад крові – відповідає нормам).

Гірша картина спостерігалась при здійсненні рухів. Рухи були нечіткими, несміливими. Звідси випливає, що таким дітям слід розробити комплекс вправ для покращення координації рухів.

Так, проводячи дослід, застосовуючи педагогічний експеримент, з дітьми, які входять у підготовчу медичну групу (9-12 років) і я застосовував комплекс вправ і послідовних дій: перед початком слід створити в дітей гарний настрій; далі – ходьба, біг, що поліпшують кругообіг і наступна послідовність: фізичні ігри дітей з застосуванням фізичного інвентарю м’яча, палиці (потрібно привернути увагу дітей, зацікавити їх). Доцільно пов’язати рух зі змістом заняття: наприклад, імітувати катання на ковзанах чи лижах і т.д. Проводячи такі заняття 3-4 рази на тиждень протягом 3 місяців і в подальшому, змінюють рухову активність дітей на 20% в позитивному напрямку.

Спостерігаючи за дітьми з враженням слуху я помітив, що уроки фізичного виховання з індивідуальним підходом до кожного хворого позитивно впливають на стан здоров’я: покращується зорове сприйняття, з’являються і рухах нові жести, які частково компенсують недочування. Тому логічним буде залучати таких дітей в секції загальної фізичної підготовки, оскільки школярі спец груп потребують додаткових занять для підвищення рівня фізичної підготовки, а отже і покращення здоров’я.

Працюючи з дітьми, які входять до спецгруп слід враховувати їх психічний стан, намагатись дати їм зрозуміти, що вони є повноцінними дітьми, адже як з’ясувалось внаслідок спостережень, пригніченість, само недооцінка дитини не дають прогресувати розвиткові.

Педагогічні спостереження проводились з метою визначення нових методів організації занять з дітьми, які мають враження слуху. Під час досліджень зверталась увага на індивідуально-типологічні особливості школярів, реакцію організму на задані фізичні вправи, підбір оптимальних навантажень відповідно до індивідуальних можливостей дітей віком 9-12 років.

Педагогічний експеримент проводився протягом 2003-2006 років.

Слухом називається здатність організму сприймати звукові коливання безпосередністю слухового аналізатора. Слуховий аналізатор складається із периферичного відділу, тобто звукосприймаючого рецептора (зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо), провідних нервових шляхів і центрального відділу аналізатора (мізкових клітин у висковій області кори великих півкуль головного мозку).

Слух відіграє дуже важливу роль в розвитку людини. Людина, яка втратила слух, не має можливості сприймати ті звукові сигнали, які дуже важливі для повноцінного пізнання оточуючого світу.

При тяжких порушеннях слуху людина не може користуватися багатьма джерелами інформації, розрахованими на чуючу людину (радіопередачі, лекції і ін.), повноцінно сприймати зміст телепередач, кінофільмів.

Особливо важливу роль слуху в опануванні людиною мови. При відсутності слуху або його значному зниженні дитина спонтанно (тобто самостійно, без спеціального впливу ззовні) не володіє звуковим мовленням, так, як втрачена можливість сприймати мову оточуючих її людей як необхідні звукомовні приклади для наслідування. Відсутність або малорозвинутість мови веде, в свою чергу, до порушення в розвитку інших пізнавальних процесів і, головним чином, мовно-логічного мислення.

В оточенні нормально чуючих ровесників дитина з важким порушенням слуху потрапляє в положення соціальної ізоляції, так як ускладнюється її повноцінна участь в іграх, інших видах суспільної діяльності.

Часто і сімейне виховання дитини, яка страдає ураженням слухової функції, відрізняється рядом особливостей (надмірне піклування, жалість або, навпаки, роздратованість, грубість батьків) негативно відбиваючись на її вихованні.

Таким чином стійке порушення слуху як первинний дефект приводить до цінного ряду вторинних відхилень в розвитку, яке торкається як пізнавальної діяльності, так і особистості дитини в цілому.

В залежності від ступеня вираження дефекту слухової функції і від часу втрати (або різкого зниження) слуху всіх дітей з порушенням слуху ділять на три групи: глухі, пізнооглохлі, слабочуючі. Якщо у дитини глибоке стійке двостороннє порушення слуху являється вродженим або набуте в ранньому дитинстві до того, як у нього сформувалась мова, таких дітей називають глухими.

Пізнооглохлі – діти, які втратили слух на більш пізніх етапах, після того, як мова уже сформувалась, і тому зберегли її в тому або іншому ступені.

Слабочуючими (тугоухими) називають дітей з частковою слуховою недостатністю різної степені вираженості, яка являється причиною порушення мовного розвитку.

Загальний темп психічного розвитку глухих дітей уповільнюється. Але створення спеціальних корекційних умов виховання, сприяє тому, що поступово їх психічний розвиток можна вирівняти.

У багатьох глухих дітей порушенні функції вестибулярного апарату.

При легко вираженій тугоухості і достатньому розвитку мови слабочуючі діти можуть навчатись у масовій школі, але тут для них потрібно створити спеціальні педагогічні умови, засновані на глибокому розумінні дійсних причин затруднень дитини в навчанні. В ряді випадків невстигаючих в масовій школі слабочуючих дітей неправильно відносять до категорій аномального дитинства (розумово-відсталих, логопатам), в силу чого вони можуть потрапити до невідповідних специфічним особливостям їх розвитку умови корекційно-педагогічної дії. Якщо тип спеціального дитячого закладу не відповідає особливостям аномальної дитини, умови його виховання не дозволяють досягти успіхів у його особистому розвитку.

Не дивлячись на різноплановий негативний вплив глухоти на розвиток дитини, навіть при самих тяжких враженнях слухової функції при збереженому інтелекті можливий всебічний розвиток особистості глухих. Під впливом соціальних факторів (головним чином спеціальне навчання), проявляючи наполегливість в подоланні труднощів на шляху свого розвитку, особи з стійким порушенням слуху досягли значних успіхів в різних сферах діяльності.

Серед глухих і слабочуючих немало талановитих літераторів, художників, спортсменів і це говорить про те, що наполегливість допомагають жити повноцінним життям, відчуваючи радість від творчої праці. Неможливо, торкнувшись цієї теми не згадати всесвітньо відомих людей, таких як – В'ячеслав Скоромохов – багаторазовий переможець Всесвітніх літніх ігор глухих, Олімпійських ігор, Чемпіонатів Європи з легкої атлетики, Фаїна Антонова, яка встановила нові світові рекорди по метанню диска і штовхання ядра, Василь Панін – багаторазовий чемпіон України, СРСР серед глухих з вільної боротьби. Цей список нескінченний. І нам слід тільки вклонитись над мужністю, відвагою цих людей.

Зниження слуху проблема соціальна. Спілкування, обмін інформацією, швидкість і якість переданих повідомлень відіграють величезну роль у житті людства. Відсутність чи обмеженість здатності спілкуватися, говорити та сприймати мовлення, звуки з оточення, навіть, якщо зниження слуху сталося у зрілому віці, впливає на подальший спосіб життя. Для людей багатьох професій журналістів, акторів, бізнесменів зниження слуху призводить до втрати професіоналізму у сфері його діяльності. За статистикою, на усвідомлення цієї проблеми втрачається 6-7 років, а це дуже багато.

Батьки, діти яких мають незначне зниження слуху, не завжди помічають це (так як і деякі лікарі). У школі такій дитині важко вчитися ніхто не здогадується, що неуважність, відповіді не до речі можуть бути результатом недочування. Учня відправляють на задню парту як невстигаючого, щоб не заважав іншим. А із збільшенням відстані голос вчителя важко повністю почути всім, не тільки слабочуючим. Дослідження, проведене у США, засвідчило, що серед другорічників американських шкіл 25% мають зниження слуху на одне вухо. Аналогічне дослідження у Московській області (Росія) виявило зниження слуху більш, ніж у половини другорічників. Дітей перетворили у відстаючих просто через те, що вчасно не обстежили і не забезпечили слуховим апаратом.

Проблеми багатьох літніх людей вдома почути дзвінок у двері, телефон, будильник, голоси онуків. А для членів сім'ї навпаки як зробити тихіше звук радіо на кухні чи у серіалі, що дивиться бабуся. Такі ситуації можуть викликати емоційну напругу: хтось ображається що всі навколо тихо і нерозбірливо говорять, інші - на неуважність при їх звертаннях: - Я вже третій раз тобі повторюю!

У країнах з високорозвиненими технологіями постійно ведеться робота, спрямована на вдосконалення спеціальних технічних засобів звукопередавання та звукопідсилення, впровадження їх у навчальний процес та повсякденне життя людей із зниженим слухом.


3.2 Електронні прилади для нечуючих


Всі сучасні електронні пристрої для нечуючих можна умовно розділити на декілька груп. До першої відносяться слухові апарати та системи колективного (аудиторного) користування. Вони підсилюють та передають мовлення та інші звуки, що безпосередньо оточують слухача. До другої апаратура по візуалізації процесу усного мовлення, перетворення його у друковану форму на екрані (субтитри).

До третьої групи відноситься апаратура яка корисна всім чуючим та нечуючим. Це різноманітні проекційні установки, комп'ютери та інші так звані технічні засоби навчання. Також сюди відносять побутові пристрої - телефони з підсилювачами, світлові та вібраційні сигналізатори дзвінків та інших звуків, вібробудильники тощо.

В першій групі приладів найбільш поширеними є індивідуальні слухові апарати (СА), що можуть забезпечити нечуючим постійне звукопідсилення протягом усього дня. Однак треба мати на увазі, що для потреб комфортного слухового сприймання необхідно, щоб людина з СА знаходилася на відстані не більше, ніж 1,5-2 метра від викладача або іншого промовця, інакше сторонні шуми та відлуння будуть ускладнювати процес сприймання словесної мови, вимагатимуть підвищення рівня гучності, що веде до швидкого стомлення та відчуття дискомфорту.

В навчальних закладах неможливо забезпечити оптимальну відстань для кожного учня, студента. Щоб запобігти цьому та покращити умови звукосприймання, в класах, аудиторіях та інших учбових приміщеннях використовуються безпровідні портативні FM-системи. В усьому світі вони зараз використовуються як основний вид спеціалізованої звукопідсилюючої апаратури, що забезпечує значне поліпшення прослуховування в умовах сильного шуму, відлуння або на великій відстані. Принцип їх дії дає можливість широкого використання як і в спеціалізованих дошкільних закладах, в учбовому процесі шкіл, так і в вищих навчальних закладах, де разом навчаються чуючі та нечуючі студенти, в домашніх умовах, на вулиці тощо.

Звукопідсилююча FM-система побудована за модульним принципом, основними елементами її є портативний FM мікрофон-передавач та FM-приймачі студентів. Ці пристрої невеликі за розмірами, фіксуються на одязі. Приймачі можуть бути інтегровані в одному корпусі з кишеньковими або завушними СА. При використанні FM-систем мовлення викладача на відстані десятків метрів сприймається учнем так само ясно і чітко, як і на відстані 0,15 м від нього, тобто на відстані від промовця до мікрофону. Кожна FM-система має власну радіочастоту, тому декілька передавачів не заважають один одному, в той же час, їх можна налаштувати на однакову частоту, коли заняття ведуть декілька викладачів.

FM-система

FM-системи створюють комфортне акустичне середовище для осіб з вадами слуху, надають найліпші умови для спілкування, сприймання мовлення за рахунок забезпечення оптимального, однакового рівня звуку незалежно від відстані між викладачем та студентом, розміру приміщення, його акустичних характеристик, рівня оточуючого шуму. Звичайно, що FM-системи використовуються і на позааудиторних заняттях, вдома, на вулиці, під час екскурсій, культурних заходів, бо ніяким чином не прив'язані до якогось одного приміщення. Тому використання FM-систем найбільше сприяє розвитку навичок спілкування людей з вадами слуху.

Великою перевагою FM-систем є те, що реальна відстань між промовцем і слухачем може сягати 30-100 метрів без втрати гучності і якості звучання мовлення. Оскільки FM-системи безпровідні, то викладач може вільно пересуватись по приміщенню, не турбуючись про якість передачі мовлення. При цьому ніяк не обмежується і можливість студентів вільно рухатись. Технічні характеристики кишенькових FM-систем забезпечують їх експлуатацію на протязі багатьох років, переналагодження на різних слухачів та ін.

Друга група пристроїв для пред'явлення, друкування на екрані телевізора чи комп'ютера того, що говорить викладач. Є два шляхи "живого", тобто синхронного з мовленням субтитрування. Перший коли оператор слухає та друкує титри на комп'ютері чи стенографській друкарській машинці, що передають текст на екран. Другий коли голос сприймається комп'ютерною програмою розпізнавання усного мовлення, яка автоматично переводить усне мовлення в друкований текст і виводить його на екран для читання. Такі системи відкривають для нечуючих нові можливості доступу до інформації. В їх створення, розвиток та вдосконалення вкладаються великі кошти.

Відомо, що найкраще знання засвоюються, коли вони сприймаються слухом і зором одночасно. Тому третя група загальновідомих технічних засобів навчання поповнюється комп'ютерними проекторами, відеотехнікою та іншими приладами, що роблять процес навчання ефективним та технологічним.

Багато практиків, науковців, керівників приходять до розуміння того, що навчальні заклади, де отримують освіту люди з вадами слуху, можуть якісно виконувати свої завдання тільки за умови забезпечення всіх слухачів на всіх заняттях якісною звукопідсилюючою технікою та іншими, візуальними засобами передачі інформації. В іншому випадку, задекларовані рівні можливості для здобуття знань та навичок залишатимуться тільки на папері, а рівень підготовки спеціалістів не буде задовольняти потреби майбутніх роботодавців, що веде до неспроможності нечуючих людей конкурувати на ринку праці.

work4.rtf
0.621 Мб

Гуманитарные науки


Реферат по психологии
70 3
550.00 RUB
715.00 RUB
Защитная реакция психики в сложных ситуациях.
Реферат по культурологии
120 2
550.00 RUB
715.00 RUB
Толерантность общественного сознания: кросскультурный а...
Кафедра экономики предприятия и менеджмента
63 6
550.00 RUB
715.00 RUB
Мой идеал менеджера: Генри Форд
Реферат по религиоведении
108 6
550.00 RUB
715.00 RUB
Мировые религии на примере брака и развода
Реферат по культурологии и религиоведению
40 4
550.00 RUB
715.00 RUB
Философско-религиозные системы Древнего Китая
Курсовая работа по дисциплине: Гражданское право
153 3
550.00 RUB
715.00 RUB
Общая характеристика и способы защиты авторских и смежн...