Скачать Організаційно-педагогічні умови організації дослідницької діяльності дошкільників в екологічному вихованні - диплом по педагогике
Не нашли нужный чертёж? Тогда просто закажите его у нас!
Актуальність даного питання визначається концептуальними положеннями Національної доктрини розвитку освіти в Україні, Закону України « Про освіту», «Про дошкільну освіту», у яких проголошено побудову навчально-виховного процесу на засадах інтеграції, гуманізації. Відтак, основною метою навчання виступає розвиток інтересу до пізнання, формування у дітей пізнавальної діяльності. В дошкільному навчальному закладі, дитина має стати суб'єктом пізнання, що наповнене діяльнісним змістом.
77 5

Організаційно-педагогічні умови організації дослідницької діяльності дошкільників в екологічному вихованні - диплом по педагогике

550.00 RUB

715.00 RUB

Актуальність даного питання визначається концептуальними положеннями Національної доктрини розвитку освіти в Україні, Закону України « Про освіту», «Про дошкільну освіту», у яких проголошено побудову навчально-виховного процесу на засадах інтеграції, гуманізації. Відтак, основною метою навчання виступає розвиток інтересу до пізнання, формування у дітей пізнавальної діяльності. В дошкільному навчальному закладі, дитина має стати суб'єктом пізнання, що наповнене діяльнісним змістом.

Если у вас есть промокод, то воспользуйтесь им.
На указанный E-mail будет отправлен архив с работой.

Работа будет доступна для скачивания после оплаты. Произвести оплату можно картами VISA и MasterCard.

У зв'язку з періодизацією мети освіти та відповідним зміщенням акцентів з пріоритетів формування знань, умінь, навичок на домінування компетентнісного підходу гостро постає необхідність створення оптимальних умов розвитку означених якостей, починаючи з молодшого дошкільного віку. Засвоєння дитиною уявлень про взаємозв'язок природи та людини має особливе значення для її всебічного розвитку, яке ґрунтується на оволодінні засобами практичного взаємозв'язку з довкіллям та забезпечує встановлення світогляду дошкільнят, розвитку їх ціннісних орієнтацій. Психологами доведено, що у дітей перших чотирьох років мислення наочно-дійове, а саме тому педагогічний процес у дошкільному закладі повинен будуватися на практичних і наочних методах. Важливу роль у цьому відіграє науково - пізнавальна діяльність дошкільників. Розвиток особистості залежить від рівня безкорисливої допитливості, від бажання пізнавати нове, підґрунтя якого закладають ще у молодшому дошкільному віці.

Інтерес дитини до навколишнього світу розпочинається з прилучення до спільної з дорослими екологічно доцільної діяльності. Дитина сприймає довкілля через призму дорослого. Для самостійного сприйняття у малят не вистачає життєвого досвіду, розуміння природних взаємозв'язків, естетичних і духовних почуттів. Завдання дорослих - педагогів, батьків, навчити помічати прекрасне в природі, правильно сприймати явища та об'єкти, виражати пережиті почуття в мовленнєвій та доступних видах діяльності, експериментувати і досліджувати.

Над проблемою організації дослідницької діяльності дошкільників в Україні працювали: Н. Яришева, З. Плохій, Н. Лисенко, Г. Бєлєнька, Н. Кот, С. Єлманова та ін. Вони розробили структуру, умови та зміст дослідної діяльності з дошкільниками. Проведенню дослідів з дошкільниками надавали великого значення Є.М. Водовозова, Є.І. Тихеєва, вважаючи, що в процесі проведення дослідів діти повинні спостерігати, діяти, мислити, робити самостійні висновки С.Л. Рубінштейн, Л.С. Виготський, О.В. Запорожець, В.В. Давидов висунули ідеї формування перших екологічних уявлень у дошкільників, зазначаючи що дітей дошкільного віку можна ознайомлювати з будь-якою діяльністю за умови, що її об’єкти та зв’язки між ними представлені наочно і є можливість включити їх у практичну діяльність дитини. М.М. Поддьяков розробив загальну стратегію пізнавальної діяльності дошкільників. Цікавим є досвід А. Іванової, яка визначає велику роль впливу експериментів на розвиток творчих здібностей та формування уявлень дітей про зміцнення здоров’я.

Але на сьогоднішній день методика організації дослідницької діяльності у дошкільному віці розроблена не достатньо. Це обумовлено багатьма причинами: недостатньою теоретичною розробленістю питання, малою кількістю літератури з цього приводу і, найголовніше, відсутністю мотивації педагогів до цього виду діяльності. Тому вважаємо вивчення цього питання перспективним напрямком дослідження. Саме тому темою роботи обрано: «Організація дослідницької діяльності дошкільників в екологічному вихованні».

Наукова проблема: особливості дослідницької діяльності дітей дошкільного віку.

Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні та узагальненні знань з проблеми організації дослідницької діяльності дошкільників в екологічному вихованні; характеристиці організаційно-педагогічних умов організації дослідницької діяльності дошкільників в екологічному вихованні.

Практичне значення роботи полягає у емпіричному вивченні організаційно-педагогічних умов організації дослідницької діяльності дошкільників в екологічному вихованні та у розробці практичних рекомендацій вихователям та батькам щодо організації дослідницької діяльності дітей дошкільного віку.

За результатами дослідження підготовлена та подана до друку до Наукового студентського вісника Ніжинського державного університету імені М. Гоголя стаття «Організація дослідницької діяльності дітей дошкільного віку в екологічному вихованні».

Структура роботи: робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списка літератури, додатків. Загальний обсяг роботи - 100 с., з них основного тексту - 85 с.

Закономірності формування екологічної культури особистості, особливості процесу екологічного виховання дітей дошкільного віку, аналіз видів діяльності і засобів, що їх стимулюють та екологізують, викликають необхідність глибшого аналізу найефективніших з-поміж них, які покликані забезпечити оптимальну результативність роботи дошкільної установи в цьому напрямку. Таким активним засобом є пошуково - дослідницька діяльність дітей.

Розглядаючи пошуково - дослідницьку діяльність як чуттєво - практичну науковці беруть до уваги, що здійснюється вона теоретично пізнаними засобами здобутими практично, вміннями та навичками. Цей вид діяльності вдало поєднує чуттєвість і діяльність, які в повному обсязі відповідають особливостям розумової діяльності дошкільника. У практиці виховання можна визначати зміст діяльності відповідно до обраної мети, неодноразово повторювати, щоб домогтися достовірності результатів. Вихователь спільно з дітьми може досліджувати явище або властивість, варіювати їх, змінювати умови, ситуації, спробувати різні засоби. Отже, для дітей стає доступним те, що в об’єктивно існуючій природі не піддається спостереженню. У зв’язку з цим пошуково - дослідна діяльність має такі основні пізнавальні функції, як демонстрація зв’язків, недоступну для органів чуття дитини, проникнення в саму суть явищ природи [3].

Участь у пошуково - дослідній діяльності сприяє формуванню у дітей реалістичних уявлень про причинно-наслідкові зв’язки в природі. Діти мають позв’язувати пізнавальні задачі, які виникають в процесі ігор, праці і спостережень у предметному довкіллі.

Н.Прохорова вважає, що особливе значення для розвитку особистості дошкільника має усвідомлення взаємозв’язку між природою і людиною та різноманітних зв’язків у природі. Оволодіння засобами практичної взаємодії з довкіллям забезпечує становлення світогляду дитини, її особистісне зростання. Пошуково - дослідницька діяльність відіграє щодо цього істотну роль, оскільки дає дітям можливість спілкуватися з однолітками, з дорослим, здійснювати з об’єктами різноманітні перетворення, виявляти їхні приховані істотні зв’язки з явищами природи, з життєдіяльністю людини, вчити аналізувати й самостійно робити висновки [21].

На думку науковців, до основних понять, які характеризують пошуково-дослідницьку діяльність, можна віднести досліди, дитяче експериментування та спостереження.

Дослід - це спостереження, яке проводиться в спеціально створених умовах, сприяє формуванню пізнавального інтересу до природи, розвитку спостережливості, мисленнєвої діяльності. Цінність досліду в тому, що для власної діяльності діти не отримують готових знань від дорослого, а досліджуючи вони отримують знання у певній логічній послідовності, орієнтуються у характері роботи, й раціонально планують свої дії [27, 189].

Так вода, винесена на мороз, спочатку вкривається кіркою, шматочками льоду, а потім стає льодом; лід, коли його підігрівати, стає холодною водою, потім теплою, гарячою і парою; пару охолоджують, вона стікає на холодному предметі й знову стає водою. У дітей формуються чіткі усвідомлені уявлення: вода і лід - одні й ті самі речовини, які змінюються залежно від умов. Кожна з них при цьому має особливості: лід - твердий, крихкий, його можна порубати, він займає певний об’єм; вода - рідина не має сталої форми, набуває такої форми,в якій посудині знаходиться.

У процесі екологічного виховання педагоги надають перевагу навчальному досліду. В його умовах практично діє кожна дитина: знаходить відповіді та пояснення, домагається очевидних результатів, перевіряє знання і можливості. Незважаючи на складність, цей дослід має високу результативність внаслідок активізації особистості.

Дослідництво має суттєве значення для майбутньої практичної діяльності дітей. Воно дає змогу не лише орієнтуватися у характері роботи, а й раціонально спланувати свої дії.

Г.Бєлєнька зазначає, на відміну від інших видів діяльності, досліди мають чітку мету та гіпотезу. Досліди мають чітку структуру, його можна відтворити, знаючи умови проведення; він потребує від дитини високого рівня розумових операцій, як узагальнення, систематизації знань [2].

Одним із видів дослідницької діяльності є експериментування. Згідно словника іншомовних слів, слово «експеримент» походить від грецької мови «experimentum», що перекладається як «спроба», «дослід». Отже, експеримент визначається як науково поставлений дослід, спостереження об’єкта в спеціально створених умовах, що дозволяють слідкувати за перебігом явища та багаторазово відтворювати його. За енциклопедичним словником, експериментом є чуттєво предметна діяльність у науці, більш вузькому значенні - дослід відтворення об’єкту пізнання, перевірка гіпотези [27].

Г.Бєлєнька визначає експериментування як маніпулятивну діяльність дитини з об’єктами та явищами оточення, що призводить до пізнання дитиною їх властивостей. При цьому знання виступають суміжним продуктом практичної ситуативної діяльності [2].

Експериментування пронизує всі сфери дитячого життя дитячого життя, воно є основою будь-якого знання, без нього будь-які поняття - сухі абстракції, тому вчені вважають, що екологічне виховання дошкільників неможливе без застосування методу експериментування. Експериментування являється одним із видів пізнавальної діяльності дітей і дорослих [25].

В роботах багатьох вітчизняних педагогів М.М.Поддьякова, А.П.Усової, Е.Л. Панько говориться, що дитяче експериментування претендує на роль провідної діяльності в період дошкільного розвитку, і виділяють головну особливість цієї пізнавальної діяльності: дитина пізнає об’єкт в ході практичної діяльності з ним, здійснюючі дитиною практичні дії виконують пізнавальну, орієнтовано-дослідну діяльність, створюючи умови, в яких розкривається зміст даного об’єкта[21,37].

В процесі експериментування у дітей формується не тільки інтелектуальні здібності, але й розвивається вміння працювати в колективі і самостійно, відстоювати власну точку зору, визначати невдачі експериментальної діяльності, робити елементарні висновки [21].

А.Іванова внесла вагомий внесок у питання організації експериментування дошкільників і розробила класифікацію експериментів. Дослідниця експерименти класифікує за різними ознаками: за місцем проведення (на ділянці, у групі); за кількістю дітей (індивідуальні, групові, фронтальні); за характером включення їх у педагогічний процес (випадкові, заплановані); за кількістю (епізодичні, систематичні); за місцем у циклі; за характером мисленнєвих операцій (констатувальні, порівняльні, узагальнюючі); за характером об’єктом (з рослинами, тваринами, неживою природою, людиною) [27].

Г.Бєлєнька аналізувала розвиток пізнавальних інтересів та допитливості дітей у процесі експериментування, акцентує увагу на молодшому дошкільному віці. Дослідниця зазначає, що в цьому виникає низка психологічних передумов для розвитку експериментальної діяльності. Для дітей 3-4 років притаманна висока пізнавальна активність, допитливість. Діти цього віку можуть подовгу розглядати те, що їх зацікавило: спостерігати явища та об’єкти природи. Молодші дошкільники ще не вміють спів ставляти результат і умови діяльності, відстежувати процес досягнення мети. Саме тому в молодшому дошкільному віці мова може йти про експериментування, а не проведення дослідів [2].

work3.rtf
0.554 Мб

Гуманитарные науки


Реферат по психологии
70 3
550.00 RUB
715.00 RUB
Защитная реакция психики в сложных ситуациях.
Реферат по культурологии
120 2
550.00 RUB
715.00 RUB
Толерантность общественного сознания: кросскультурный а...
Кафедра экономики предприятия и менеджмента
63 6
550.00 RUB
715.00 RUB
Мой идеал менеджера: Генри Форд
Реферат по религиоведении
108 6
550.00 RUB
715.00 RUB
Мировые религии на примере брака и развода
Реферат по культурологии и религиоведению
40 4
550.00 RUB
715.00 RUB
Философско-религиозные системы Древнего Китая
Курсовая работа по дисциплине: Гражданское право
153 3
550.00 RUB
715.00 RUB
Общая характеристика и способы защиты авторских и смежн...